Хочу поділитися своїми спостереженнями та думками з цього приводу:
• Пандемія зачепила всі готелі, але не всі однаково. Так, бізнес-готелі зазнали чимало втрат на відміну від відпочинкових, а готелі преміум-класу – більше, ніж готелі середнього ти нижнього цінових сегментів. Ще в березні-квітні, зважаючи на заборону діяльності готелів на певних територіях, можна було спостерігати приблизно однакову ситуацію із заселенням, проте після зняття заборони, відпочинкові готелі швидко відновились й почали літній сезон. Знайти місця в готелях Карпат, Закарпаття та приморських готелях було справжнім викликом.
• Після прийняття рішення щодо закриття кордонів, внутрішній туризм, отримав шанс на розвиток. Платоспроможні українці були вимушені залишитись на відпочинок в Україні. Туроператори, які до COVID-19 навіть не розглядали діяльності у сфері внутрішнього туризму, на своїх сайтах почали продавати тури у своїй країні.
• Відбулося абсолютне зниження попиту на ринок конференц-послуг. Готелі з великими залами почали продумувати їх альтернативне використання.
• Невизначеність призвела до того, що вікно бронювання (час від бронювання до заїзду) скоротився до мінімуму, значно зросла кількість резервацій «сьогодні на сьогодні»
• На початках карантину готелі масово закривались, але вже через 2 місяці більшість з них відновили роботу. Навіть, не працюючи готелі мали деякі витрати. Стало вигідніше працювати з низькою завантаженістю, ніж не працювати зовсім.
• Готелі здебільшого оптимізували роботу персоналу різними способами: відправили в неоплачувану відпустку, скоротили, сумістили посади, змінили графік роботи, перейшли на погодинну оплату праці тощо.
• Одними з перших «постраждали» працівники відділів продажу та маркетингу, хоча, як на мене, то це абсолютно помилкове рішення. Навпаки, діяльність цих сфер треба було активізувати.
• Різко впав ADR, різниця в цінах між готелями різних категорій стала незначною.
• Готелі часто скорочували витрати, відмовляючись від компліментарних послуг, які вони попередньо надавали. Більшість не думали про відповідність підтвердженої чи заявленої зірковості фактичному стану сервісу під час COVID-19. Як приклад, можу навести нецілодобовий режим роботи рецепції у 4* готелях чи відмову від вечірнього сервісу в 5*
• Можна спостерігати, які з готелів проявляли справжню лояльність до гостей, а які лише декларативну. Через непрогнозовані введенні різних заборон, обов’язковості тестів на COVID-19 почастішали пізні ануляції та ануляції, зроблені по тарифах «Non-refundable». Й далеко не всі готелі йшли на зустріч гостям, повертаючи кошти чи надаючи можливість використати їх у майбутньому.
• Загострилась увага гостей до гігієни та чистоти. Вони почали при бронюванні розпитувати про прибирання та дезінфекцію, як номеру, так й загальних площ.
• Готелі України фактично не отримали підтримки від держави та місцевих органів влади. Так, була можливість оформити допомогу по безробіттю для працівників на час вимушеного простою, відміна туристичного збору на деяких територіях, але це не мало вагомого впливу. Єдиним позитивним моментом стало зменшення ПДВ з 20% до 7%, але, зважаючи на те, що більшість працюють як ФОП або використовують паралельно ТОВ і ФОП, то це не буде тою мірою, яка покращить ситуацію у всіх, без винятку готелів.
Незважаючи на вищевикладене, у мене оптимістичне бачення змін у 2021 рік. Не всі готельні проєкти були припинені, тому будівництво готелів продовжується. Крім того, деякі інвестори скористалися можливістю придбати готель у час кризи по прийнятній ціні з розрахунком на майбутню стабілізацію. Вважаю, що 2021 буде роком стабілізації та початком відновлення туристичної галузі. Як писав учений Стівен Хокінг, «Якщо Ви не здаєтеся, це має значення».
